Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

я про це знаю

  • 1 знатися

    znatysja
    дієсл.

    знати (когось / знатися на чомусь) — znać się (z kimś / na czymś)

    Українсько-польський словник > знатися

  • 2 wiedzieć

    [вєджєчь]
    v.ndk

    Słownik polsko-ukraiński > wiedzieć

  • 3 wogegen

    про́тив чего́

    wogégen kämpfen sie? — про́тив чего́ они́ бо́рются?

    wogégen stimmt er? — про́тив чего́ он голосу́ет?

    ich weiß nicht, wogégen er áuftritt — я не знаю́, про́тив чего́ он выступа́ет

    Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > wogegen

  • 4 знать

    I. сущ.
    1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);
    2) (знатность) значність, вельможність (-ности).
    II. гл.
    1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];
    2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.
    III. нрч.
    1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];
    2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.
    * * *
    I
    (что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
    II вводн. сл. жарг.
    зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
    III сущ.
    зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

    Русско-украинский словарь > знать

  • 5 который

    1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;
    2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;
    3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);
    4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;
    5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].
    * * *
    мест.
    1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й
    3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

    кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

    Русско-украинский словарь > который

  • 6 начинать

    начать
    1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);
    2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -
    1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;
    2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);
    2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];
    3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).
    * * *
    несов.; сов. - нач`ать
    почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

    как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

    \начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

    \начинать чать с того, что... — почати з того, що

    \начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

    \начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

    \начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

    Русско-украинский словарь > начинать

  • 7 Я

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Я

  • 8 Анекдоты

    Для чего используются грубые, вульгарные слова? Для того чтобы выразиться мощно, смачно, значимо. Чтобы подчеркнуть свою крутизну, привлечь внимание, удивить. Чтобы наехать, шокировать, высмеять.
    Но это, по сути, те же функции, которые выполняют шутки и анекдоты. Они, кстати, не вызывают возмущения только тогда, когда это "не про нас". А если про нас - приятного для большинства мало.
    Насмешки боится даже тот, кто уже ничего не боится. И так не только у французов.
    Любимые народом приколы играют в жизни ту же роль, что и крепкие выражения. Хотя грубый мат для достижения "эффекта контраста" в шутках совсем не обязателен. Чем возвышеннее объект, тем меньшего его "опускания" достаточно, чтобы вызвать улыбку. При рассказе о святом и обычная бытовая речь звучит комично, не говоря уж о пограничных терминах. Приведем для примера анекдот без непечатных слов, воспринимающийся, тем не менее, как совсем неприличный.
    "Береженого Бог бережет!" - приговаривала монашка, натягивая презерватив на свечку.
    Кстати, именно святое, почитаемое большинством, - идеальный объект для анекдотов. В США, стране очень религиозной, про священников их издают многотиражными покетбуками.
    А знаете ли вы свежий русский анекдот про попа? Вот когда они появятся, когда про Алексия Второго будут сочинять серии, как про Василия Ивановича или Владимира Владимировича (ТМ), тогда можно будет говорить, что церковь возродилась и реально в жизни общества присутствует.
    В шутках можно говорить о запретном, о том, чего в обычной, а тем более официальной, речи нельзя касаться совершенно. Все как с употреблением табуированной лексики.
    Напомним, что в разгар советских времен за анекдоты сажали. Это не слухи - у нас даже отсидевшие старшие друзья были. И родись мы лет на 20 раньше, кто знает...
    Вульгаризм - часто элемент юмора, используемый для его усиления. Хорошую шутку он не испортит. Правда, юмор - вещь намного более творческая, чем ругательства. Все ли с этим согласны? Фанаты группы "Ленинград", ау! Мы ждем ваших критических комментариев.
    Анекдот или шутка, как и ругательство, могут шокировать. Причем заранее можно этого и не предполагать.
    Недавно, договариваясь о встрече с собеседником, который уверял, что придет во что бы то ни стало, один из авторов шутливо-философски заметил: "Срывы всегда возможны. А вдруг вы под трамвай попадете?" Реакция была - как на страшное пророчество цыганки у тех, кто в гадания верит. Даже хуже. Собеседник побледнел, сказал: "Господи, да как же можно говорить такое!" Потом перекрестился, поплевал через левое плечо и постарался быстренько покинуть место, где было совершено опасное для него святотатство.
    В шутке можно сказать так и о таком, о чем в официальной ситуации (где, естественно, и ругаться нельзя) не скажешь никогда. Исключено! И ограничения для грубости и насмешки одни и те же. Выражаться очень грубо (= говорить чересчур несерьезно и остро) нельзя по поводу святого, интимного, в определенных местах и компаниях: при женщинах, детях ит.д.
    Помните из рекламного ролика: "А вот еще случай был... Хотя... мал ты еще!"
    Нельзя не отметить, что дискриминация относительна: женщины и дети тоже многое себе позволяют в своих компаниях. И совсем не безобидное. Словом, не только мужики стараются не ругаться при женщинах и детях, но и наоборот.
    Все сказанное выше в этой главе относится в равной степени и к России, и к Америке. Но есть и отличия. В Штатах гораздо более щепетильно подходят к национальным отношениям, более чувствительны к разговорам о них. Наций ведь там масса и нет одной - главной, как у нас.
    Там, к примеру, невозможны фразы типа: "Это русская земля! А вы, азербайджанцы и прочие армяне, - уматывайте отсюда!"
    Земля там такая же английская, как и ирландская, польская, немецкая ит.д. Мексиканцу, въехавшему легально, немыслимо сказать: "Убирайся домой в свою Мексику". Хотя, возможно, многие этого бы и хотели. Но такое не просто неодобряемо, оно запрещено, подсудно.
    По этой причине шутки и анекдоты по поводу разных наций в США грубы и опасны. Представители этих самых наций там гораздо более чувствительны, чем в Европе и России. Расизм в Америке на всех уровнях запрещен, даже намек на него воспринимается болезненно. Но шутка и обязана касаться запретного, чтобы быть смешной. Итог: анекдотов на национальные темы существует в США масса, нет народа, который не был бы осмеян. Более того, существуют анекдоты, обидные для нескольких или даже всех наций сразу. Вот пример подлинного интернационализма!
    Чтобы не быть голословными, приведем примеры из длинных американских "национальных" и межнациональных серий. Постараемся выбрать анекдоты, где есть слова из нашего словаря (приводим их в скобках).
    Как вышло, что поляк провел всю ночь у дверей публичного дома (brothel)?
    - Да все ждал, когда погасят красный фонарь и зажгут зеленый!
    Как узнать польского Peeping Tom (это нарицательное имя того, кто любит подглядывать за чем-то неприличным, например, как в туалет ходят или любовью занимаются).
    - Расстегнет ширинку и вниз смотрит.
    ·
    - Почему баксы (bucks) зеленые?
    - Да евреи их рвут до того, как они созреть успевают!
    ·
    - Почему Иисуса считают евреем?
    - Все признаки налицо: до 33 лет его содержали родители, он всю жизнь считал свою мать непорочной девственницей (virgin), а она его - Богом (God)
    Сначала пояснение. Слово WASP (White Anglo-Saxon Protestant) обозначает - обеспеченный белый американец (подробнее см. в словаре).
    - Сколько WASPов нужно, чтобы сменить лампочку?
    - Два. Один - чтобы приготовить мартини, а второй - чтобы позвонить электрику.
    ·
    - Как WASP сделает предложение?
    - Он спросит: "Как ты отнесешься к идее быть похороненной в нашем фамильном склепе?"
    ·
    - Что говорят люди, увидев черного мальчика на велосипеде?
    - Кричат: "Держите вора (thief)!"
    ·
    - В чем негру из Гарлема труднее всего разобраться?
    - В том, к кому нужно подойти в День отца.
    Пояснение. В Америке кроме женского праздника (День матери - Mother's Day) есть равноправный мужской (День отца - Father's Day), когда последних принято поздравлять. Но понять, кто же твой настоящий папа, в Гарлеме невозможно (так считают авторы анекдота, и не только они).
    Девушка, вбегая в полицию, кричит:
    - Помогите! Ирландец изнасиловал (raped me)!
    - Почему ты решила, что он ирландец?
    - Так еле расшевелила, а потом все время приходилось ему помогать!
    ·
    - Почему черные не женятся на мексиканках?
    - Боятся, что дети получатся такими ленивыми, что не захотят и воровать (steal).
    ·
    - Что получится, если скрестить пуэрториканца с китайцем?
    - Угонщик автомобилей (carjacker), который машину водить не умеет.
    ·
    - Как сделать, чтобы у англичанина была радостная старость?
    - Расскажите ему в молодости анекдот (joke), в семьдесят рассмеется.
    Для представления достаточно. Извиняемся перед соотечественниками, а также канадцами, итальянцами, французами, арабами ит.д. за то, что анекдоты про них за неимением места опустили. Надо ведь еще дать читателю представление об остальных поводах для американских шуток.
    Вот еще типичные анекдоты о разном.
    - Его забирают (pick up) постоянно, а ее иногда.
    Анекдот построен на игре слов (подобных масса). To pick up - забирать, подбирать. Сделать это можно и с мусором (который вывозят, убирают), и с девушкой (которую можно "подцепить", "снять", с чем девушкам из Нью-Джерси иногда везет). Слова играют (и это обыгрывается) в любом языке. Вот отечественный пример.
    Профессор спрашивает студентку на экзамене по истории:
    - Какие документы, вышедшие сейчас из обихода, Ленин подписывал собственноручно?
    - Не знаю!
    - Ну, ну, думать, думать, вспомни фильмы про революцию!
    - Не знаю!!
    - Ман-да-ты !!
    - Ах так! Да сам ты ман-да, старый козел!!!
    ·
    - Зачем Бог изобрел спиртное?
    - Чтобы и самые противные девки имели свой шанс (to get laid).
    Как тут не вспомнить наше "Не бывает некрасивых женщин, бывает мало водки!". To get laid означает не просто "полежать", а обязательно не одному. Слово ровно той же степени неприличности, что и русское "переспать". Все очень похоже. Повторим: не только руки, ноги и другие органы у американцев работают, как у нас, но и головы.
    А вот фразы, являющиеся наиболее возмутительной ложью.
    - Деньги вам высланы! (стандартное уведомление).
    - Я представляю правительство и приехал, чтобы вам помочь!
    - Несколько моих лучших друзей - евреи!
    - Черные прекрасны! (Популярный лозунг - Black is beautiful.)
    И тут у нас есть аналоги - "самые короткие анекдоты". Например:
    - Еврей - грузчик.
    ·
    - Что такое "американская мечта"?
    - Это миллион черных, плывущих обратно в Африку, с евреем у каждого под мышкой.
    Это анекдот не только "национальный", а и политический. Рассуждения на эту тему у них услышишь редко, не как у нас - о "национальной идее". А вот о нашей нацмечте:
    Поймал старик Золотую рыбку. Та, естественно: "Отпусти за три желания". Ну, дед желает: 1. Пусть море будет из водки. 2. ( после долгих раздумий) Пусть речка, что от дома к морю течет, тоже будет из водки! 3. ( после страшных раздумий) Ладно, давай еще поллитра и катись к чертовой бабушке!
    Как видите, в целом юмор у нас и за океаном мало чем отличается. Если знаешь жизнь страны - все понятно.
    Так, чтобы улыбнуться, читая последний анекдот, необходимо представлять роль водки в жизни русского народа. В последнее время, когда и денег на водку у многих стало хватать, и дефицитом она быть перестала, "мечта" эта несколько потускнела. Правы наши лидеры - новая национальная идея нужна!
    Но главное для нас сейчас: и крепкие, и смешные выражения естественны, взаимосвязаны, взаимодополняемы, а иногда и взаимозаменяемы. Любому языку они функционально необходимы.

    American slang. English-Russian dictionary > Анекдоты

  • 9 известно

    відомо, звісно, (диал.) вісно. [Відомо нам з приватних джерел (Крим.). Здавна звісно, що він добрий чоловік (М. Грінч.). Чи вісно вам, що наш пан помер (Яворн.)]. Мне - но - мені відомо, я знаю, я відомий (диал. звісний, звістен). [Я відомий за ті гроші (Н.-Лев.). В цей час діла не буває в банку: я добре цьому відома (Н.-Лев.). Ти сама звісна, що, як його вигнано з гімназії, то я таки не дуже й жалував (Мова)]. Мне это не -но - мені це не відомо, я про це не звістен. Сколько мне -но - скільки мені відомо, скільки я знаю. Всякому это -но - кожному це відомо, кожному це річ відома, кожен це знає. Как и вам -но - як і вам відомо, як і ви звісні, під свідомом вашим. [Це-ж під свідомом вашим, як вони не хтять слухатись (Липовеч.)]. -но ли вам это? - чи відомо вам це? про це? чи знаєте ви про це? чи звісні ви про це? Это всем -но - це (про це) відомо всім; це (про це) всі знають; про це всі звісні. С достоверностью -но - напевне (запевне) відомо. Всякому -но - відомо кожному, кожен знає. Не -тно ли? - чи відомо? не знати? [Вранці Маланка - кого стріла - питала: не знати? будуть землю ділити? (Коцюб.)]. -но, что… - відомо, що…, відома річ, що… Не -но за что - не знати за що, не відомо за що.
    * * *
    1) предик. відо́мо; зві́сно

    одному́ Бо́гу (Алла́ху) \известно но — ( никто не знает) одному́ Бо́гові (Алла́хові, чо́ртові) відо́мо (зві́сно), оди́н (сам) Бог (Алла́х) зна́є (ві́дає)

    2) (в знач. вводн. сл.: конечно) звича́йно, зві́сно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, ска́зано; ( понятно) зрозумі́ло

    Русско-украинский словарь > известно

  • 10 знать

    ρ.δ.μ.
    1. μαθαίνω, πληροφορούμαι•

    -намерения противника μαθαίνω τις διαθέσεις του εχθρού•

    знать о родных μαθαίνω για τους συγγενείς.

    2. γνωρίζω, ξέρω•

    знать жизнь ξέρω τη ζωή•

    знать математику ξέρω μαθηματικά•

    знать действительность γνωρίζω την πραγματικότητα•

    русский язык ξέρω ρωσική γλώσσα.

    || μπορώ, δύναμαι•

    теперь знаю писать, читать τώρα μπορώ να γράφω, να διαβάζω.

    3. είμαι γνώριμος, γνωρίζομαι•

    я его знаю с детства γνωρίζομαι μ αυτόν από τα παιδικά χρόνια•

    лично γνωρίζω προσωπικά.

    || ξεχωρίζω από τους άλλους•

    собака меня -ет το σκυλί με γνωρίζει.

    4. καταλαβαίνω, εννοώ•

    я знаю зачем вы это говорите καταλαβαίνω γιατί το λέτε αυτό.

    5. δοκιμάζω•

    он не знал с детства ни ласка, ни радости αυτός δε γνώρισε από τα παιδικά του χρόνια ούτε χάδι, ούτε χαρά.

    6. ξέρεις, ξέρετε•

    я знатьешь, читал «Отверженные» В. Гюго εγώ, ξέρεις, διάβασα τους «Αθλιους» του Β. Ουγκό.

    εκφρ.
    знать меру – δείχνω μετριοπάθεια, είμαι στα όρια•
    знать совесть – δείχνω συνειδητότητα, έχω επίγνωση•
    знать своё место – ξέρω που βρίσκομαι, ξέρω τι κάνω• είμαι σεμνός•
    знать про себя – ξέρω μόνο εγώ (για μυστικό)•
    знать толк в чём; знать прок в чёмπαλ. ξέρω απο..., σκαμπάζω•
    знать цену – ξέρω τι αξίζει, σωστά εκτιμώ•
    граммотеπαλ. ξέρω γραφή και ανάγνωση, είμαι εγγράμματος•
    знать не знаю – δεν έχω ιδέα απ αυτά, δεν καταλαβαίνω τίποτε απ αυτά•
    не знать веку (ή износу) – αιώνιος, άφθαρτος, στερεός•
    не знать женщин – είμαι παρθένος•
    не знать сна, покоя, отдыха – δεν ξέρω τι θα πει ύπνος, ησυχία, ανάπαυση•
    не могу знать – δε μπορώ να καταλάβω•
    не знай себе – δεν ενδιαφέρεται για τίποτε άλλο παρά...•
    знай наших! – μάθε ποιοί (τι) είμαστε!•
    сам -ю; про это я -ю – γι αυτό ξέρω μόνος μου, είναι δική μου δουλειά•
    то и знай – διαρκώς, ακατάπαυστα•
    только и -ет, что... – τίποτε άλλο δεν κάνει παρά...
    - ем мы вас – σας ξέρομε (για δυσπιστία κ.τ.τ.)•
    как -ешь – όπως θέλεις•
    кто его -ет – ποιος τον ξέρει (είναι άγνωστο)•
    надо (ή пора) и честь – φτάνει, πρέπει να τελειώνομε πρέπει να φύγω•
    по наслышке знать – εχω ακουστά•
    я -ю с кем имею дело – ξέρω με ποιόν έχω να κάνω•
    я -ю, за ним много недостатков – ξέρω πως έχει πολλά ελαττώματα•
    как мне его не знать – πως να μην τον ξέρω•
    делайте как -ете – κάνετε όπως καταλαβαίνετε•
    я не знаю за собой никакой вины – δε θεωρώ τον εαυτό μου ένοχο για τίποτε•
    - ет кошка чьё мясо сьлаπαρμ. ξέρει ο μάστορας που θα καρφώσει το καρφί ή ξέρει η πάπια που είν' η λίμνη.
    γνωρίζομαι, αναπτύσσω (πιάνω) σχέσεις. || δοκιμάζω, παίρνω πείρα.
    όπως φαίνεται, κατά τα φαινόμενα•

    знать он не придёт όπως φαίνεται αυτός δε θα έρθει.

    θ.
    αριστοκρατία.

    Большой русско-греческий словарь > знать

  • 11 кто

    мест.
    1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?
    2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;
    3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.
    * * *
    мест.
    хто, род. п. кого́

    кто бы ни... — хоч би хто

    кто кого́ — хто кого́

    Русско-украинский словарь > кто

  • 12 say

    seɪ
    1. гл.
    1) говорить;
    сказать, произнести вслух they say - it is said let us say there is no saying say no say no more say nothing of say nay Syn: communicate, speak, state, verbalize
    2) а) повторять наизусть;
    произносить вслух, читать, отвечать (урок и т. п.) At the wedding ceremony, the priest said, 'Say after me...' ≈ Во время свадебной церемонии священник сказал: "Повторяйте за мной..." б) декламировать;
    читать наизусть, по памяти
    3) а) считать, полагать;
    высказывать свое мнение What do you say to going to a cinema tonight? ≈ Что ты думаешь по поводу того, чтобы сходить в кино сегодня вечером? б) приводить доводы, аргументы;
    свидетельствовать (за, против for, against) The villagers had plenty to say against the building of the new airport. ≈ У жителей деревни было много аргументов против строительства нового аэропорта. Losing that contract doesn't say much for the directors skill in business. ≈ Потеря контракта - это не аргумент для искушенного в бизнесе директора.
    4) показывать( о приборе, часах и т. п.) Syn: indicate ∙ say over I say!, say! ≈ послушайте!;
    ну и ну! no sooner said than done ≈ сказано - сделано when all is said and done ≈ в конечном счете before you could say Jack Robinsonмоментально;
    не успеешь оглянуться, как;
    и опомниться не успеешь, как you don't say so! you said it you may well say so what I say is I should say I should say so hear say that is to say say the word
    2. сущ.
    1) мнение, слово Syn: opinion
    2) авторитет, влияние to have the say амер. ≈ иметь влияние в какой-то сфере, распоряжаться Syn: influence, impact высказывание, мнение, слово - to have one's * высказываться;
    высказывать свое мнение - he has had his * он уже высказал свое мнение, он уже имел возможность высказаться - it is now my * теперь я скажу /моя очередь говорить/ - let him have his * пусть он выскажется - to say one's * высказывать все, что думаешь авторитет, влияние - to have a * in the matter иметь влияние в каком-л. деле;
    участвовать в решении какого-л. вопроса - to have no * in the matter не иметь права вмешиваться в решение или обсуждение какого-л. вопроса - I have no * in this matter не я решаю этот вопрос - to have the * (американизм) иметь право окончательно решать( что-л.) - who has the * in the matter? за кем решающее слово в этом вопросе? говорить, сказать - "All right", he *s "Хорошо", - говорит он - "Come here", said he "Подойди(те) сюда", - сказал он - "I will do it", she said (resolutely) "Я сделаю это", - (про) молвила она (решительно) - he said it sharply он сказал это резко - what does he *? что он говорит? - he said (that) he was busy он сказал, что он занят - she said (that) she wanted to see me она сказала, что хочет видеть меня - he said (that) she should come он сказал /велел/, чтобы она пришла - I * (that) you must do it я говорю, что ты должен это сделать - to * smth. to smb. сказать что-л. кому-л. - I have smth. to * to you мне нужно тебе кое-что сказать - to * nothing ничего на сказать /не говорить/, (про) молчать - I have nothing to * мне нечего сказать, мне не о чем говорить - I have nothing to * to him мне нечего ему сказать;
    мне с ним не о чем говорить, я и говорить с ним не желаю - I shall * no more я больше ничего не скажу - * no more! ни слова больше!, хватит! - he didn't * a word он не вымолвил /не произнес, не сказал/ ни (одного) слова - to * to oneself сказать себе, (по) думать про себя - to * smth. again повторять что-л. - * that again! повторите! - to * over a role повторять /учить/ роль - to * smth. over and over again повторять что-л. без конца - they * such things out of /through/ envy они говорят такие вещи из зависти - easier said than done легче сказать, чем сделать - no sooner said than done сказано - сделано - the less said the better чем меньше слов, тем лучше - (the) least said (the) soonest mended (пословица) словами делу не поможешь;
    разговорами можно только испортить дело - that is to * другими /иными/ словами, иначе говоря, то есть - in three weeks' time, that is to * on January 20 через три недели, другими словами /то есть/ 20-го января - to * what one knows говорить (то), что знаешь - do it because I * so сделай это, потому что я так говорю /велю/ - you have no right to * so! вы не имеете права так говорить! - I'm glad to * с радостью могу сказать /отметить и т. п./ - I'm sorry to *... к сожалению... - I must * признаться - the news surprised me, I must * признаюсь /признаться сказать/, эти новости удивили меня - I mean to * (that...) (этим) я хочу сказать (что...) - you don't mean to * that... неужели вы хотите сказать, что... - to * yes сказать /говорить/ "да", давать согласие, соглашаться;
    подтерждать (заявление, сообщение) - to * yes to an invitation принимать приглашение - to * no сказать /говорить/ "нет", не давать согласия, отказывать;
    отрицать, опровергать( заявление, сообщение) - to * no to an invitation не принять /отказаться от/ приглашения - she again said no to me она опять отказала мне - to * smb. nay отклонить /отвергнуть/ чью-л. просьбу - to * thank you сказать "спасибо", (по) благодарить - to * good morning( to smb.) (по) желать( кому-л.) доброго утра, (по) здороваться( с кем-л.) утром - to * good night (to smb.) (по) желать (кому-л.) спокойной ночи, (по) прощаться( с кем-л.) - to * goodbye сказать "до свидания", (по) прощаться - to * nothing of не говоря( уже) (о чем-л.) - he knows no mathematics to * nothing of cybernetics он не имеет представления о математике, не говоря уже о кибернетике - not to *... чтобы не сказать... - he was rude, not to * insolent он держал себя грубо, чтобы не сказать нагло - (it) goes without *ing само собой разумеется выражать - that was well said это было хорошо сказано - I don't know how to * it я не знаю, как это сказать /выразить/ - if I may * so если можно так выразиться - he is, if I may * so, a fool он, с позволения сказать, дурак - her eyes said more than her words ее глаза были красноречивее ее слов - America, or, better said, the United States of America Америка, или, правильнее сказать, Соединенные Штаты Америки обыкн. безл. говорить, утверждать( что, якобы), сообщать - people /they/ * (that) the experiment was successful говорят /ходят слухи/, что опыт удался - it is said in the papers that the treaty was signed yesterday в газетах сообщают6 что договор был подписан вчера - he is said to be /they * he is/ a great singer говорят, (что) он выдающийся певец - he is said to swim well говорят, (что) он хорошо плавает - it is generally said that... обычно утверждают /считают/, что... гласить;
    говориться - the law *s... закон гласит..., по закону... - the text of the treaty *s текст договора гласит, в тексте договора записано - the telegram *s, it *s /is said/ in the telegram телеграмма гласит, в телеграмме сказано - the letter *s, it *s /is said/ in the letter в письме говорится - the notice *s that the show is cancelled в объявлении сказано, что спектакль отменяется - the tower clock *s ten o'clock на башенных часах десять (часов), башенные часы показывают десять (часов) - the publisher *s in the preface that... издатель говорит в своем предисловии, что... иметь или высказывать мнение, считать, полагать - it was said by Plato that... Платон утверждал, что...;
    у Платона сказано /говорится/, что... - what I * is по-моему, по моему мнению, я считаю, мне кажется - I * you must do it я считаю, что ты должен это сделать - and so * all of us и мы тоже так думаем, и мы такого же мнения - to * out /(редк) away/ высказаться откровенно, облегчить душу - I cannot /couldn't/ * (whether he will come) я не знаю (придет ли он) - I wish I could * when it will happen хотел бы я знать, когда это произойдет - it is hard to * why трудно (с уверенностью) сказать, почему - there is no *ing how all this will end кто знает, как /чем/ все это кончится - I should * that he is right я бы сказал /я полагаю/, что он прав - is it expensive? - I should * not это дорого? - Я бы не сказал /Не думаю/ - you wouldn't * by his look that... по его виду не скажешь, что... - to have smth. to * (to /about/ smth.) иметь мнение (относительно чего-л.) - what have you to * (to all this) ? какое у вас (обо всем этом) мнение?;
    что вы (обо всем этом /на все это/) скажете? - what did he * to that? каково его мнение на этот счет?, что он об этом думаент?, что он на это сказал? - what do you * to my proposal? как вы смотрите на мое предложение? - what do you * /what * you/ to a meal? как насчет того, чтобы поесть? - what do you * to a game of tennis? сыграем /не хотите ли сыграть/ в теннис? приводить доводы, аргументы;
    свидетельствовать - to * smth. for smth., smb. высказываться за что-л., кого-л.;
    свидетельствовать в пользу чего-л., кого-л. - I cannot * much for this method мне нечего сказать в пользу этого метода - I can't * much for his mathematics я не могу сказать, чтобы он был очень силен в математике - that doesn't * much for his intelligence это не свидетельствует о его большом уме - I cannot * much for his style я невысокого мнения о его стиле;
    об его стиле говорить не приходится - it *s little to me мне это мало что говорит - there is much to * /to be said/ for this plan многое говорит в пользу этого плана - there is much to be said on both sides есть много доводов и за и против - to * a good word for smb. замолвить за кого-л. словечко - to have smth. to * возражать - he always has smth. to * to my friends он всегда возражает против моих друзей - I am afraid he will have smth. to * about it боюсь, что он будет недоволен этим /возражать против этого/ - to have smth. to * for oneself сказать что-л. в свою защиту /в свое оправдание/;
    рассказывать кое-что о себе;
    (разговорное) быть разговорчивым, бойким на язык - what have you to * for yourself? что вы можете сказать в свое оправдание?;
    что вы можете о себе рассказать?, что у вас нового? - he has plenty to * for himself он за словом в карман не полезет - to have nothing to * не иметь доводов, не находить аргументов - I have nothing to * to this мне нечего на это возразить - I have nothing to * against him я ничего против него не имею - to have nothing to * for oneself не знать, что сказать в свою защиту /в свое оправдание/;
    (разговорное) быть неразговорчивым читать наизусть, декламировать - to * a poem читать /декламировать/ стихотворение повторять наизусть, произносить вслух - to * a lesson отвечать урок( учителю) - to * one's lessons повторять уроки - to * one's prayers молиться, читать молитвы - to * grace прочесть молитву (перед трапезой) - to * mass служить мессу /обедню/ допускать;
    предполагать - let us say скажем, например, к примеру сказать, примерно - come to see me one of these days, let us * Sunday приходи ко мне на этих днях, скажем, в воскресенье - if fifty is too much, shall we * thirty? если пятьдесят слишком много, то тогда, может быть, тридцать? - well, * it were true, what then? ну, допустим, (что) это верно, что ж из того? ( устаревшее) высказаться > I *!, *! послушайте!, эй! (оклик или восклицание, рассчитанные на привлечение внимания собеседника) ;
    да ну!, ну и ну!, вот так так!, вот тебе и на! (выражает удивление или протест) > I *, what's the point of all this? послушай, в чем смысл всего этого? > I *, do come and look at this! подойди же и посмотри на это! > *, how is that? ну как же так? > oh, I*! It was you who spoke to me! да что вы! Это ведь вы заговрили первая! > so you *! рассказывайте!, так я вам и поверил! > *s you!, тж. sez you! (просторечие) брехня!, как бы не так!, еще чего скажешь! > I should * so! еще бы!, конечно! > I should * not! ни за что!, конечно, нет! > you don't * (so) ! что вы говорите!, не может быть!, неужели!, скажи(те) на милость /пожалуйста/! > it is just as you *, you said it вот именно > you may well * so! совершенно верно /точно/! > * when скажи, когда довольно( обычно говорят, наливая в рюмку вино) > to * the word приказать;
    распорядиться > you have only to * the word вам стоит только слово сказать, только прикажите > what he *s goes его слово - закон > when all is said and done в конечном счете > to * it with flowers галантно ухаживать;
    передавать чье-л. поручение, привет и т. п. в утонченно-любезной форме > before you could * Jack Robinson /knife/ не успеешь оглянуться, в один момент приблизительно, примерно - the property is worth, *, four million dollars это владение стоит приблизительно четыре миллиона долларов например - if we compress any gas say oxygen если мы сожмем любой газ, например /скажем, хотя бы/ кислород before you could ~ Jack Robinson моментально;
    не успеешь оглянуться, как;
    и опомниться не успеешь, как ~ указывать, показывать;
    the clock says five minutes after twelve часы показывают пять минут первого a few of them, ~ a dozen несколько из них, скажем, дюжина;
    well, say it were true, what then? ну, допустим, что это верно, что же из этого? say влияние, авторитет;
    to have no say in the matter не участвовать в обсуждении или решении (какого-л.) вопроса;
    to have the say амер. распоряжаться to have nothing to ~ for oneself разг. быть неразговорчивым to have nothing to ~ for oneself не иметь, что сказать в свою защиту say влияние, авторитет;
    to have no say in the matter не участвовать в обсуждении или решении (какого-л.) вопроса;
    to have the say амер. распоряжаться I should ~ ничего себе, нечего сказать;
    I should say so еще бы, конечно;
    to hear say слышать sayover повторять;
    I say!, амер. say! послушайте!;
    ну и ну! I should ~ ничего себе, нечего сказать;
    I should say so еще бы, конечно;
    to hear say слышать I should ~ я полагаю I should ~ ничего себе, нечего сказать;
    I should say so еще бы, конечно;
    to hear say слышать ~ (said) говорить, сказать;
    they say, it is said говорят;
    it says in the book в книге говорится ~ (said) говорить, сказать;
    they say, it is said говорят;
    it says in the book в книге говорится ~ мнение, слово;
    let him have his say пусть он выскажется no sooner said than done сказано - сделано;
    that is to say то есть a few of them, ~ a dozen несколько из них, скажем, дюжина;
    well, say it were true, what then? ну, допустим, что это верно, что же из этого? ~ произносить, повторять наизусть;
    декламировать;
    to say one's lesson отвечать урок;
    to say grace прочесть молитву (перед трапезой) a few of them, ~ a dozen несколько из них, скажем, дюжина;
    well, say it were true, what then? ну, допустим, что это верно, что же из этого? to ~ no отказать;
    to say no more замолчать;
    to say nothing of не говоря о;
    to say (smb.) nay отказать (кому-л.) в просьбе to ~ no отрицать to ~ no отказать;
    to say no more замолчать;
    to say nothing of не говоря о;
    to say (smb.) nay отказать (кому-л.) в просьбе to ~ no отказать;
    to say no more замолчать;
    to say nothing of не говоря о;
    to say (smb.) nay отказать (кому-л.) в просьбе ~ произносить, повторять наизусть;
    декламировать;
    to say one's lesson отвечать урок;
    to say grace прочесть молитву (перед трапезой) to ~ the word приказать, распорядиться;
    when all is said and done в конечном счете to ~ to oneself сказать себе, подумать про себя;
    there is no saying кто знает, невозможно сказать sayover повторять;
    I say!, амер. say! послушайте!;
    ну и ну! no sooner said than done сказано - сделано;
    that is to say то есть to ~ to oneself сказать себе, подумать про себя;
    there is no saying кто знает, невозможно сказать ~ (said) говорить, сказать;
    they say, it is said говорят;
    it says in the book в книге говорится they: they pron pers.( в неопределенно-личных оборотах): they say говорят what do you ~ to a game of billiards? не хотите ли сыграть в бильярд?;
    (let us) say скажем, например you may well ~ so совершенно верно;
    what I say is по-моему a few of them, ~ a dozen несколько из них, скажем, дюжина;
    well, say it were true, what then? ну, допустим, что это верно, что же из этого? to ~ the word приказать, распорядиться;
    when all is said and done в конечном счете you don't ~ (so) ! да ну!, не может быть!;
    you said it разг. вот именно you may well ~ so совершенно верно;
    what I say is по-моему you don't ~ (so) ! да ну!, не может быть!;
    you said it разг. вот именно

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > say

  • 13 іронія

    ІРОНІЯ ( від грецьк. ειρωνεία - прикидання, удаваність) - певного роду риторичний прийом, завдяки якому висловлення набуває прихованого змісту, відмінного (нерідко - протилежного) від буквального, проте формулювання останнього завжди натякає на істинність саме прихованого змісту. І. має і суто філософське значення - специфічного заперечення, що виявляє розходження наміру і результату, задуму і об'єктивного сенсу у парадоксах пізнавальної і практичної діяльності. Історично першою формою філософської І. була "Іронія Сократа". Сократ твердив, що марно шукати істину у зовнішньому світі - вона належить людині ("Пізнай самого себе") А. ле істина ця хаотично "перемішана" з хибними уявленнями і "виділити" П з того хаосу думок можна лише за допомогою серії питань, що ставляться у певному порядку (який збігається з "порядком" самого Космосу). Прикидаючись невігласом ("Я знаю лише те, що я нічого не знаю"), Сократ ставив співрозмовникам нібито "наївні" питання, які спрямовували хід думок до істинного висновку. І. Сократа є специфічною, античною, формою діалектичного методу. Специфіка цієї форми визначалася уявленням про цілісність, не розчленованість природної і духовної реальності античного світопорядку (реально-ідеального Космосу), їхню принципову нерозрізнимість. Тому антична діалектика спрямовується на виявлення суперечностей з метою їхньої елімінації, а не синтезу. Саме тому ця діалектика знаходить своє завершення в Аристотелевій системі формальної логіки (у середньовічних університетах курс формальної логіки називався "діалектикою"). Не можна погодитися з твердженнями про "суб'єктивізм" Сократової позиції (оскільки вона, мовляв, тлумачить діалектику лиш як метод пізнання) - адже античний "об'єкт" (реально-ідеальний Космос) у своїй структурі визначається людиною ("суб'єктивно") відповідно до протагорової тези - "людина є мірою всіх речей". Лише філософія неоплатонізму (і, зокрема, її християнської форми - "ареопагітизму"), яка виходить з принципової нетотожності (навіть несумірності) духовного і природного (тварного) світу, виявляє нову форму І. (і, відповідно, діалектики), оскільки тут ідеться про несумірність (по суті - трансцендентність) наміру (духовної реалії) і результату (створеної з ніщо природи) - Божественого плану буття і його словесно-предметного "творіння", які (через "гріховний" вибір Адама і Єви) виявляються змістовно несумірними, вимагаючи "додаткових" актів ("спасительний подвиг" Христа, апокаліптичні події тощо). Саме з цим (через кордоцентрично-барокову лінію від Екгарта до пієтизму і янсенізму) пов'язане формування І. нім. романтизму, спричиненого особливостями філософії Фіхте. Оскільки результат діяльності "Я" - "не-Я" (об'єкт, дійсність) виявляється, внаслідок її обмежено-предметного характеру, біднішим за своє духовне джерело (за межами дійсності лишаються нереалізовані можливості), то відкривається широке поле для розмаїтого тлумачення цих можливостей, для творчої "гри" множиною можливостей. Критикуючи романтичну І. за довільний, "суб'єктивістський" характер "гри" можливостями, Гегель водночас допускає ситуації "І. історії" - розходження мети суб'єктів історичної дії (людей) з реальним результатом ходу історії. Така І., за Гегелем, стає можливою внаслідок об'єктивного характеру діалектичного розвитку абсолютного духу і суб'єктивного характеру історичних цілей, що їх ставлять при цьому люди. Саме це мав на увазі, говорячи про "І. історії", Енгельс, невиправдано приписуючи діалектику (цей винятково духовний феномен) природі. Насправді ж т. зв. "діалектика природи" є упредметненою в природному матеріалі духовно-практичної діалектики людини, її відчуженням. Серед історичних різновидів І. особливе місце належить "екзистенційній" І. К'єркегора, суть якої зводиться до здатності людського духу не просто оперувати ("грати") наявними можливостями в рамках даної парадигми (теоретичної, етичної, естетичної та інших систем) людської діяльності, а й виходячи за її межі (к'єркегоріанський "стрибок в абсурд"), творити принципово нові можливості духовного і практичного осягнення світу.
    І. Вичко

    Філософський енциклопедичний словник > іронія

  • 14 what

    1. adj
    1) який, якого типу (у прямих запитаннях)
    3) скільки; котрий
    2. adv
    навіщо; чому; якою мірою

    but alas, what can I help you? — але, на жаль, чим я можу допомогти вам?

    3. pron
    1) що

    what do you mean? — що ви маєте на увазі?, що ви хочете сказати?

    what is her name? — як її звуть?, як її прізвище?

    2) хто

    what is he?хто він такий (за фахом)?, чим він займається?

    3) скільки
    4) емоційне підсилення

    what next? — ну, а далі що?

    have you supposed me dead or what? — ви що, думали, що я помер, чи як?

    4. conj
    1) що; те, що

    he does not know what he wantsвін (сам) не знає, чого він хоче

    2) хто

    I know what he shall be — я знаю, ким йому бути

    3) скільки

    I'll ask him what he paid — я запитаю його, скільки він заплатив

    4) той, який; той самий; всілякий; який

    the copy-book what I lent you — зошит, який я тобі позичив

    he told me what was what — він розтлумачив мені, що до чого

    what in the world do you mean?даруйте (чорт забери), що ви хочете цим сказати?

    what the hell! — от чорт!, що за чортовиння!

    what's new?амер., розм. як справи? (привітання)

    she has what it takes — у неї є все, що потрібно

    what not — і так далі, і тому подібне

    well, what about it? — ну, так що?

    * * *
    I a
    1) в прямих питаннях; якийє; якого родує

    what papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє

    he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки

    I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив

    what a pity! — яка жалість!, як жаль!

    what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!

    what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє

    I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий

    5) емоц.- підсил. наскільки

    what was his surprise at findingнаскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав

    II a
    pron викор. з дiєcл. в од. та мн.; inter
    1) в прямих питаннях; щоє; якийє

    what is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє

    what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє

    what is heє хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє

    what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє

    what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.

    what next — є ну, що даліє

    what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє

    2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такє

    a clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє

    have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що

    he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче

    he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося

    see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!

    what he says is true — те, що він каже, - правда; хто

    I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив

    4) той, який

    give me what books you haveдайте мені ( всі) ті книги, які у вас є

    it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора

    6) прост.

    the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях

    what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є

    and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє

    what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…

    well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє

    what is more — більше того; до того ж

    she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди

    he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає

    what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє

    what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)

    what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє

    come what will /may/... — будь що буде

    to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують

    what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети

    she has what it takes — у неї є все, що треба

    III [wot]
    int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта!

    English-Ukrainian dictionary > what

  • 15 Глава 3. Do you speak ebonics?

    Профессор: Какие еще виды пластмасс вы знаете? (Молчание)
    Ну, подскажу. Вечер, вы наедине с кавалером...
    Студентка: А, вспомнила, эбонит!
    Профессор: М-да... В наше время это был целлулоид.
    Старый анекдот
    Язык негров, в особенности негров американского юга, непонятен на слух даже тем, кто прекрасно знает классический английский. Невнятное своеобразное произношение, масса сокращений и трансформаций, нестандартная грамматика, все упрощено до неузнаваемости - это и есть ebonics - эбоникс. В принципе - это диалект, вариант английского языка. В нашем словаре мы пользуемся термином "эбоникс" часто и нестрого (чтобы длинно и нудно не объяснять в каждом случае, что данное ругательство характерно, например, для негров Алабамы). То, что мы называем эбоникс - это чаще всего слова, характерные для американских негров.
    Зачастую эбоникс выглядит как речь малограмотных. Это и так, и не так. Скажем, детей, выросших в среде его носителей, тяжело выучить правильному английскому. Эбоникс, несмотря на веселое (для нас) название, язык не пародийный и не шуточный. Люди думают на нем, общаются и прекрасно друг друга понимают (тут важны практика и интуиция). При повседневном использовании непонятные непосвященному словечки и вульгаризмы становятся нормой. Школьный английский кажется им чуждым, искусственным (как нам - церковнославянский), учить его нет мотивации. Ведь дети уверены, что говорят по-английски, и все вокруг них говорят так же. А тут вдруг почему-то учитель сообщает, что все надо писать и говорить по-другому.
    К тому же подросткам постоянно твердят, что мы (афроамериканцы) - лучше других и что всякие чужаки готовят нам гадости. Типичная идеология автосегрегированных меньшинств. Есть политики, финансово заинтересованные в ее существовании. Доходило до разговоров о необходимости перевода преподавания на эбоникс для районов, где школьникам дискомфортно учиться на стандартном английском. Смеетесь? Как говорится, смейся, паяц! Эта логика уже привела к введению, регионально, испанского как основного - для детей мексиканских эмигрантов - с очевидными последствиями для будущего этих детей. Как работать-то потом? Напишешь деловой меморандум на эбониксе?
    Об эбониксе надо иметь общее представление, потому что это живой и достаточно распространенный в стране диалект. Есть и дополнительные причины культурного плана. Gangsta rap (гангста-рэп, дословно - бандитский треп) - дитя эбоникса. Этот песенный стиль популярен в Америке и в мире, но местные смысл понимают, а иностранцы нет. Впрочем, глубоких мыслей там мало, хотя забавные вещи встречаются. Например, в России часто не видят, в чем разница между Эминемом, получившим кучу наград, и массой других рэпперов. Дело совсем не в том, что Эминем белый, просто качество его текстов повыше, хотя и перебарщивает с политагитками и самолюбованием. Однако в целом - нормальный человек, что не про всех исполнителей скажешь. Гангста-рэпом ведь часто занимаются настоящие блатные, а переживания воров и наркоманов, их жалостливое нытье о злой судьбине, бездушном обществе и том, как их "засосала опасная трясина", слезу не вышибают. А Эминем на сцене в беспросветность жизни только играет, рэп его не совсем всамделишный.
    Это как с Бобом Диланом, вышедшим из кантри и фолк-музыки, но развившим свое направление, после чего поклонники чистого жанра (примеры этого чистого жанра - Вуди Гатри, Джоан Баэз) стали считать его предателем.
    Особенно неподражаемо (буквально - фиг научишься!) характерное для эбоникса южное произношение. У белых южан, даже из бедных необразованных слоев, оно другое. Зато у негров с юга, в том числе образованных и безупречных в грамматике, оно обычно сохраняется, и это легко различимо даже по телефону. Есть термин "visible minorities" - видимые меньшинства (имеется в виду цвет кожи), так вот, в нашем случае меньшинство еще и отчетливо слышимо!
    Стыдно сказать, но работающие на юге русские специальное слово изобрели - гавьядуинги - для обозначения простых пожилых негров, например уборщиков, которые всегда вежливо здороваются, входя в офис, посредством произнесения этого смешного слова. Означает оно, на их диалекте, всего-навсего How are you doing? - Привет! Как дела? Именно так там это приветствие и произносят, или еще короче - Ховди- Howdy! (Последнее слово, впрочем, не негритянское, а просто южное, в Техасе все так говорят.)
    Типичный пример прикольной надписи на эбониксе дан на рис. (На жаргоне высказана народная кошачья мудрость: "If the cat ain't happy — ain't nobody happy — В доме, где кот несчастлив, никто не счастлив".), еще один образец такого юмора см. на цв. илл. (Помогаем перевести: shoot (стрелять), hoop (баскетбольная корзина), brotha (= brother — брат). Эбоникс на майке. Выражена довольно простая мысль: лучше играть в баскетбол, чем стрелять друг в друга. Но если эту же мысль выразить по-английски в точности так, как мы сейчас перевели, кто бы такую футболку стал носить?) к слову BROTHA.
    Ниже мы приводим и примеры разговорной речи. Здесь они не для того, чтобы вы этот язык выучили, дай бог со стандартным английским освоиться. Только для общего представления. Обратите внимание, что все связано в жесткие, устоявшиеся конструкции: искажают язык не кто как хочет, а как принято.
    Вот характерные черты эбоникса.
    1. Времена перепутаны, прошедшего не существует, ed не добавляется в Past Participle:
    I have live here twelve years. (lived) He pass him yesterday. (passed)
    2. Лица взаимозаменяемы, have и has тоже, 3-го лица просто нет.
    He pick me. (picks) He never play no more, man. (plays) He don't know nobody. (doesn't)
    3. Необычное использование модальных и вспомогательных глаголов. Типичны конструкции типа he done told me (done вместо has), might could (двойное сослагательное). В разговоре, бывает, be используется вместо is. Например вообще непонятное по обычным нормам "I been know your name" означает "I have known for a long time and still do" (Я тебя давно знаю). "It don't all be her fault" это "It isn't always her fault". Вот и разберитесь.
    4. Обычные слова используют необычно (примеры есть в словаре):
    Hit him upside the head. (Hit him in the head.) The rock say 'Shhh!' (The rock went `Shhh!') I wanna be a police. (I wanna be a policeman.)
    5. Глаголы не спрягаются (be и все, в am или is нет необходимости), многие глаголы-связки опущены:
    He be always fooling around. I'm a shoot you. (I'm g'na shoot you.) He a friend. He tired. He over there. He with us. He working with us. (is - везде).
    6. Масса паразитных, ничего не значащих слов, двойных усилений, дупликации глаголов:
    He useta was workin'. She useta hadda pick at me. If you can find that cancelled check, I may can go out there and get it. Can you get your civil rights without getting your head busted? You might will in the long run. Well, you must can't fuck good, then.
    7. Притяжательные конструкции, согласование слов нарушено:
    Give him they book. (their)
    8. Фонетическое правописание, слияние слов в нестандартные конструкции:
    Cause I'll be done put-stuck so many holes in him he'll wish he wouldna said it. I done about forgot mosta those things. My father liketo kill me. I was liketo have got shot. He better hadda moved out.
    Типичные образцы популярных конструкций: liketo, hafta, useta, supposta.
    9. Двойное отрицание (в стандартном английском оно означает утверждение, но в эбониксе остается отрицанием):
    Ain't nothin' happenin' 'n' shit (ни х*я не происходит).
    Don't nobody break up a fight (не лезь в чужую драку).
    Особые проблемы возникают с пониманием времени и продолжительности действий, так как вспомогательные глаголы и их использование нестандартные. В качестве издевательского самостоятельного упражнения для филологов дадим цитату из хорошей книжки про эбоникс (W.Labow. Language in the Inner Cuty. University of Pennsylvania Press, Philadelphia, 1972). Попробуйте ответить на поставленные вопросы.
    А. Someone asked, Is she married? and someone answered, She been married. Do you get the idea that she is married now?
    Yes ________________________
    No_________________________
    B. A teacher said, Do you know your number facts? and a boy answered, I been know them. Do you get the idea that
    he's all ready to take the test ________________
    he has to brush up on this stuff ______________
    C. So what do you think been means in I been know them?
    used to know___
    know right now___
    knew but can't quite remember ___
    hawe known for a long time___
    Здесь мы остановимся и напомним, что еще существуют таблицы произношения - на эбониксе многие-многие слова произносятся нестандартно. Мы их не приводим, это уже далеко за пределами легкого ознакомления. Напоследок дадим иллюстрацию.
    Yunnerstan, или как филолог с уркой побеседовали
    Филолог Джон Льюис (JL), изучающий жаргон уличных негритянских банд, решил установить, можно ли на эбониксе говорить о вещах серьезных, абстрактных. Вот кусочек его беседы с Ларри (Larry) - многообещающим несовершеннолетним лидером уличной шпаны (inner-city street gang):
    JL: What happens to you after you die? Do you know?
    Что происходит с тобой после твоей смерти? Ты знаешь?
    Larry: Yeah, I know. (What?) After they put you in the ground, your body turns into-ah-bones, an' shit.
    Ну, знаю. (Что?) После того, как они тебя закопают в землю, твое тело превращается во всякие кости и говно.
    JL: What happens to your spirit?
    А что происходит с твоей душой?
    Larry: Your spirit-soon as you die, your spirit leaves you. (And where does the spirit go?) Well, it all depends.. (On what?) You know, like some people say if you're good an' shit, your spirit goin' t'heaven... 'n' if you bad, your spirit goin' to hell. Well, bullshit! Your spir:goin' to hell anyway, good or bad.
    Твоя душа, вскоре после того как ты умрешь, твоя душа от тебя уходит. (И куда душа уходит?) Ну, все зависит от обстоятельств... (От каких?) Ну, знаешь, некоторые люди говорят, что если ты хороший и прочее дерьмо, то твой дух отправится на небо, а если нет - в ад. Ну, это все треп. Твоя душа попадет в ад так и так, по-хорошему или по-плохому.
    JL: Why?
    Почему?
    Larry: Why? I'll tell you why. 'Cause, you see, doesn' nobody really know that it's a God, y'know, 'cause - I mean I have seen black gods, pink gods, white gods, all color gods, and don't nobody know it's really a God. An' when they be sayin' if you good, you goin' t'heaven, tha's bullshit, 'cause you ain't goin' to no heaven, 'cause it ain't no heaven for you to go to.
    Почему? Я тебе скажу почему. Потому что, сам понимаешь, никто же не знает, в самом деле есть ли Бог, ты понимаешь, что я имею в виду. Я имею в виду, что видел черных богов, розовых богов, белых богов, богов всех цветов, и никто в самом деле не знает, кто настоящий Бог. И когда они говорят, что если ты хороший, то отправишься в рай, это все тот же треп, никакого рая нет, потому что его нет вообще.
    JL: Well, if there's no heaven, how could there be a hell?
    Ну, а если рая нет, то как же может быть ад?
    Larry: I mean-ye-eah. Well, let me tell you, it ain't no hell, 'cause this is hell right here, y'know! (This is hell?) Yeah, this is hell right here!
    Я имею в виду... Ну, давай тебе скажу, это не тот ад, потому что настоящий ад прямо здесь, ты знаешь! (Это ад?) Да, это ад, прямо здесь!
    JL:... but, just say that there is a God, what color is he? White or black?
    ...но, допустим, что Бог есть, какого он цвета? Белый или черный?
    Larry: Well, if it is a God... I wouldn' know what color, I couldn' say,-couldn' nobody say what color he is or really would be.
    Ну, если Бог есть... я не знаю, какого он цвета, я не могу сказать. Никто вообще не может сказать, какого он цвета на самом деле.
    JL: But now, jus' suppose there was a God -
    Но, предположим сейчас, что Бог есть -
    Larry: Unless'n they say...
    Ну, если они так говорят...
    JL: No, I was jus' sayin' jus' suppose there is a God, would he be white or black?
    Нет, я имею в виду, если допустить, что Бог есть, он тогда белый или черный?
    Larry:...He'd be white, man.
    ...Он был бы белым.
    JL: Why?
    Почему?
    Larry: Why? I'll tell you why. 'Cause the average whitey out here got everything, you dig? And the nigger ain't got shit, y'know? Y'unnerstan'? So-um-for-in order for that to happen, you know it ain't no black God that's doin' that bullshit.
    Почему? Я тебе скажу почему. Потому что средний белый имеет сейчас все, сечешь? А у черного нет ни черта, знаешь? Ты понял? Так что, для того чтобы так вот это было, никакой черный Бог не сделает такой фигни.
    Вот выводы Джона Льюиса.
    Он восхищен, как на этом корявом языке Ларри мастерски все аргументировал, считает его почти талантом и жалеет, что тот не учился.
    Наш комментарий.
    На эбониксе, да и с помощью родной фени, можно емко объяснить все, даже теорию относительности. Манера Ларри - типичный уголовный треп, цель которого - не выяснить истину, а показать, что ты сильнее, одержать верх в споре. На деле Ларри удачно "срезал" филолога, используя приемы блатной болтовни. В Америке здесь все то же, что и в России, только на английском.
    Не смущайтесь, урожденные американцы все это тоже понимают не очень. Освоить язык, которому посвящена эта глава, гораздо труднее, чем популярные ругательства, включая мат (с ним, кстати, в эбониксе все густо перемешано). Зато теперь вы не удивитесь, когда вживую услышите речь со странной грамматикой и произношением и поймете, кому она может принадлежать.

    American slang. English-Russian dictionary > Глава 3. Do you speak ebonics?

  • 16 turn

    1. n
    1) поворот

    to make (to take) a turn — повернути

    2) оберт
    3) обертання; обертальний рух
    4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)
    5) зміна напряму
    6) поворотний пункт
    7) зміна (стану)

    turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі

    8) виток
    9) черга

    turn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі

    to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися

    10) послуга

    to do smb. a good (an ill) turn — зробити комусь добру (погану) послугу

    11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія
    12) виконавець номера
    13) коротка прогулянка; поїздка

    to take a turn, to go for a turn — прогулятися

    14) короткий період діяльності
    15) робоча зміна
    16) здібність; склад (характеру)
    17) стиль, манера
    18) форма, будова
    19) приступ, припадок; спалах
    20) потрясіння, шок

    to give smb. a turn — шокувати когось

    21) зворот, будова (фрази)
    22) розм. робота
    23) pl менструації
    24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)
    25) друк. чорниш
    26) зал. обхідна колія
    27) ав. розворот
    28) муз. групето

    turn indicatorав. покажчик повороту

    turn meterав. покажчик швидкості повороту

    at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно

    turn of lifeмед. клімактерій

    to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)

    one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу

    not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки

    2. v
    1) повертати

    to turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися

    2) повертатися
    3) обертати
    4) обертатися
    5) паморочитися
    6) перевертати, перегортати (сторінки)
    1) перевертатися, крутитися (в ліжку)
    8) перевертати догори дном, перекидати
    9) перевертатися догори дном, перекидатися
    10) загинати, закручувати, відгинати
    11) загинатися; закручуватися; відгинатися
    12) спрямовувати
    13) прямувати
    14) націлювати (зброю)
    15) зосереджувати (увагу)

    to turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось

    16) змінювати напрям; відхилятися
    17) повертати назад, у зворотному напрямі
    18) обходити, огинати
    19) військ. охоплювати фланг
    20) змінювати
    21) змінюватися; зазнавати змін
    22) вивертати (навиворіт) (тж to turn inside out)
    23) перелицьовувати (одяг)
    24) точити, обточувати (на токарному верстаті)
    25) оброблятися (на верстаті)
    26) обмірковувати (проблеми тощо)
    27) змінювати (тему); переводити розмову
    28) перекладати (на іншу мову)
    29) сформулювати інакше
    30) досягти (певного віку, моменту тощо)
    31) змінити (колір, забарвлення)
    32) змінитися (про колір, забарвлення)
    33) пускати в обіг (гроші)
    34) бути в обігу
    35) псувати
    36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)
    37) зігнути; затупити (лезо)
    38) зігнутися; затупитися
    39) виганяти (худобу)
    40) зрізати шкіру смужкою
    41) орати; перевертати (шар)
    43) повстати (протиagainst)
    44) обертатися проти когось, чогось
    45) перетворювати (наinto)
    46) перетворюватися на щось
    47) робитися, ставати

    turn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°

    turn asideвідхиляти (ся), повертати вбік

    turn awayа) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху

    turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути

    turn downа) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати

    turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати

    turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт

    turn offа) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити

    turn onа) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)

    to turn on the waterworksрозм. розплакатися; в) залежати (від чогось)

    turn outа) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)

    1) виявитися (кимсь, якимсь)
    1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобу

    turn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)

    turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати

    turn underс.г. заорювати

    turn upа) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)

    1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинувачень

    to turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися

    to turn one's coatзмінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника

    to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь

    to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму

    to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову

    to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю

    to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат

    to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги

    to turn the other cheekбібл. не чинити опору злу

    to turn one's back, to turn one's tail — утекти

    to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось

    to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця

    not to know»which way to turn — не знати, що робити

    to turn up one's heels (toes)розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти

    * * *
    I n

    at each turnпри кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

    to give smth; a turn — повернути що-н.

    to give smb; a turn — покружляти кого-н.

    no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

    a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

    to make /to take/ a turn — повернути

    backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

    downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

    about turn! — кругом!; aвт. розворот

    loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

    a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

    at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

    at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

    the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

    turn of the tideмop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

    what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

    the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

    a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

    to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

    there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

    turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

    dead turnseл. мертві витки

    in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

    laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

    he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

    out of turn — поза чергою [див. є]

    to take turn sробити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

    my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

    7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія
    short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер
    to do one's turnвиконувати номер ( програми); виконавець номера
    7)
    коротка прогулянка, поїздка

    to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

    to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

    8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

    to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

    to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

    10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

    peculiar turn of the Greek characterособливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

    11) здатність; дар; жилка

    he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

    12) будова, форма

    the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

    I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

    13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

    to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

    to have (quite) a turn — відчути шок

    I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

    14) pl менструації
    15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)
    16) пoлiгp. марашка
    17) з.- д. обхідний шлях; виток
    18) мyз. группетто
    19) aв. розворот
    ••

    turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

    turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

    turn of lifeмeд. перехідний період, клімактерій

    to a turn — точно; як потрібно

    done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

    at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

    travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

    out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

    to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

    to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

    to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

    to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

    to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

    to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

    to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

    not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

    one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу

    II v

    to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

    he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

    to turn one's head — обернутися, повернути голову

    he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

    he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

    the tap won't turnкран не відкривається (, не закривається)

    my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

    she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

    he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

    the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

    to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

    the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

    to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

    4) перекидати; перевертати вверх дном

    to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

    to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

    5) загинати; закручувати; відгортати

    to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

    to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

    to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

    to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

    not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

    I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

    it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

    shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

    7) відхиляти, змінювати напрям

    to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

    this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

    8) (on, upon) націлювати, направляти

    to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

    9) огинати, обходити

    to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

    to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

    10) точити, обточувати на токарному верстаті

    to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

    to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

    11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

    manners turn with time — з часом, вдача змінюється

    12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати
    14) icт. мати протилежний результат ІІ a
    16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

    to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

    to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

    17) обдумувати (питання, проблеми)

    to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

    he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

    he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

    18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

    to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

    the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

    20) змінювати (колір, забарвлення)

    autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

    the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

    the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

    21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

    to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

    23) продаватися, йти ( про товар)
    24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)
    25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

    to turn the edge (of a knife)затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

    26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)
    27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)
    28) орати, обертати ( пласт)
    29) стр. виводити (зведення, арку)
    31) to turn smth

    to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

    to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

    to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

    32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

    his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

    let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

    when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

    33) to turn to smb звертатися до кого-н.

    I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

    34) to turn to smth звертатися до чого-н.

    to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

    35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

    to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

    36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

    to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

    to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

    37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

    to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

    38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

    the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

    39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

    the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

    40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

    she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

    how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

    41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.
    42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.
    43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

    he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

    44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

    to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

    45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

    to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

    when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

    46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

    the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

    the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

    47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

    the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

    48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

    to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

    to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

    both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

    to turn sulky — похмурніти; надутися

    49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

    to turn short — раптово зупинитися, завмерти

    to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

    to turn tailдив. tail III

    to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

    to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

    to turn turtleдив. turtle II

    to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

    to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

    to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

    to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

    to turn the scale /the balance/ (at)показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

    hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

    to turn the other cheekpeл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

    to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

    to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

    to turn headicт. мужньо чинити опір

    to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

    to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

    to turn the tables on smbдив. table I

    to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

    to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

    to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

    turn — "змінити шкуру"

    not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

    not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

    to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

    to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

    to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

    to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

    to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

    to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

    to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

    to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

    he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

    to turn ones hand upon smbicт. убити кого-н.

    to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

    to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

    we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

    to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

    to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

    to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

    to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

    not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

    it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

    to turn smth inside out — вивертати навиворіт

    to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

    to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

    English-Ukrainian dictionary > turn

  • 17 знать

    I
    несов.
    1. что, о комчем донистан, огоҳӣ (хабар) доштан, бохабар (воқиф, огоҳ) будан; шинохтан; знать намерения противника нияти душманро донистан, аз нияти душман бохабар будан; все уже знают о случившемся аз воқеа кайҳо ҳама хабардоранд; я не знаю, где она живет ман ҷои истиқомати ӯро намедонам; насколько я знаю… ба андозае, ки ман медонам…; как я могу об этом знать? ман инро аз куҷо донам?
    2. что донистан, балад будан; тасаввур[от] доштан; знать язык забон донистан; знать своё дело кори худро донистан, дар кори худ балад будан // с неопр. или с прид. предл. (уметь) тавонистан;знать, как себя вести одоби муоширатро риоя карда тавонистан; шинухез карда тавонистан
    3. кого (быть знакомым) ошной доштан, шиносо будан; я его совсём не знаю ман бо ӯ мутлақо шинос нестам; знать кого-л. по имени номи касеро донистан; знать в лицо кого-л. касеро аз рӯи қиёфа шинохтан
    4. чтр ҳис кардан, дарк кардан, донистан, фаҳмидан; я знаю, это даром не проидет ман медонам, ки ин [кор] беҷазо намемонад
    5. что аз сар гузарондан, таҳаммул кардан; он знал и горе и радость ӯ ҳам ғам ва шодиро аз сар гузарондааст
    6. чаще с отриц. эътироф (иқрор) кардан; он знать ничего не хочет ӯ ба ҳеҷ чиз иқрор шудан намехоҳад
    7. знаешь, знаете в знач. вводн. сл. оё медонӣ (медонед), медонӣ чӣ, медонед чӣ; знаете, я уже совсем здоров медонед чӣ, ман тамоман сиҳат шудам <> знать вдоль и поперек (насквозь, наперечет, как свой пять пальцев) панҷ ангушт (панҷа) барин нағз донистан; знать все ходы и выходы ҳамаи роҳу растаро донистан; роҳи даромаду баромадро донистан; знать за собой что ба ягон камбудии худ иқрор будан; знать меру аз ҳад нагузаштан; - про себя прост. нагуфтан, пинҳон доштан; знать свое место ҳадди худро донистан (шинохтан); знать толк в ком-чем ба қадри ҳалвою набот расидан, қадри ҳалвою наботро донистан; знать цену кому-чему-л. ба қадри касе, чизе расидан; знать себе цену кадри худро донистан; дать знать кому о ком-чем хабар додан, хабардор кардан; дать знать о себе худро маълум кардан; арзи ҳастӣ кардан; дать себя знать худро нишон додан, ҳис карда шудан; не знать, куда глаза деть сахт хиҷолат кашидан; не знать, куда руки деть аз шарм дасту по хӯрдан (худро гум кардан); не знать, куда себя деть чӣ кор карданро надонистан; не могу знать уст. намедонам; знать не знаю ҳеҷ (асло) намедонам; знай наших! прост. мо ана ҳамин хел!, ба мо қоил шав!, бо мо шӯхӣ накун!; знаем мы вас! прост. ирон. кӣ будану чй будани шуморо медонем!, мо пӯсти шуморо дар чармгарӣ ҳам мешиносем!; знай себе (в сочет. с гл.) парвое накарда…; а он знай себе покуривает вай бошад парвое накарда. тамоку мекашад; бог знает кто (что, куда) 1) худо медонад кн (чӣ, ба куҷо)… 2) чандои хуб нест; будешь (будете) знать, как… дониста мемонӣ (мемонед), ки…, дониста бош(ед), ки…; как знаешь (знаете) ихтиёрат(он), майлат(он); как знать, кто знает чӣ донам, аз куҷо [ме]донам, маълум нест, кӣ медонад; кто его знает, бог (господь) его знает, черт его знает кӣ медонад, худо медонад; пора [и] честь знать 1) бас аст, кофист 2) иззати нафси худро донистан даркор; вақти рафтан (хайру хуш) расид; то и знай в сочет. с гл. ҳамеша, доимо, дамодам, дам ба дам; только и знает (знаю, знаешь), что… ба ғайр аз ин дигар ҳеҷ корро намедонад (намедонам, намедонӣ); аз а в глаза не знает алифро калтак мегӯяд, балоро ҳам намедонад
    II
    вводн. сл. прост. аз афташ, аз афти кор, эҳтимол, шояд
    ж собир, аъёну ашроф

    Русско-таджикский словарь > знать

  • 18 say

    1. [seı] n
    1. высказывание, мнение, слово

    to have one's say - высказываться; высказывать своё мнение

    he has had his say - он уже высказал своё мнение, он уже имел возможность высказаться

    it is now my say - теперь я скажу /моя очередь говорить/

    to say one's say - высказывать всё, что думаешь

    2. авторитет, влияние

    to have a say in the matter - иметь, влияние в каком-л. деле; участвовать в решении какого-л. вопроса

    to have the say - амер. иметь право окончательно решать (что-л.)

    who has the say in the matter? - за кем решающее слово в этом вопросе?

    2. [seı] v (said)
    1. 1) говорить, сказать
    ❝All right❞, he says - «Хорошо», - говорит он
    ❝Come here❞, said he - «Подойди(те) сюда», - сказал он
    ❝I will do it❞, she said (resolutely) - «Я сделаю это», - (про)молвила она (решительно)

    he said it sharply [in a harsh voice] - он сказал это резко [резким /сердитым/ голосом]

    what does he say? - что он говорит?

    he said (that) he was busy - он сказал, что он занят

    she said (that) she wanted to see me [to read this book] - она сказала, что хочет видеть меня [прочесть эту книгу]

    he said (that) she should come - он сказал /велел/, чтобы она пришла

    I say (that) you must do it - я говорю, что ты должен это сделать [см. тж. 4]

    to say smth. to smb. - сказать что-л. кому-л.

    I have smth. to say to you - мне нужно тебе кое-что сказать [ср. тж. 4 и 5]

    to say nothing - ничего не сказать /не говорить/, (про)молчать

    I have nothing to say - мне нечего сказать, мне не о чем говорить [см. тж. 5]

    I have nothing to say to him - а) мне нечего ему сказать; б) мне с ним не о чем говорить, я и говорить с ним не желаю

    say no more! - ни слова больше!, хватит!

    he didn't say a word - он не вымолвил /не произнёс, не сказал/ ни (одного) слова

    to say to oneself - сказать себе, (по)думать про себя

    to say smth. again - повторять что-л.

    say that again! - повторите!

    to say over a role - повторять /учить/ роль

    to say smth. over and over again - повторять что-л. без конца

    they say such things out of /through/ envy - они говорят такие вещи из зависти

    easier said than done - легче сказать, чем сделать

    the less said the better - чем меньше слов, тем лучше

    (the) least said (the) soonest mended - посл. ≅ словами делу не поможешь; разговорами можно только испортить дело

    that is to say - другими /иными/ словами, иначе говоря, то есть

    in three weeks' time, that is to say on January 20 - через три недели, другими словами /то есть/ 20-го января

    to say what one knows [wants] - говорить (то), что знаешь [хочешь]

    do it because I say so - сделай это, потому что я так говорю /велю/

    you have no right to say so! - вы не имеете права так говорить!

    I'm glad to say - с радостью могу сказать /отметить и т. п./

    I'm sorry to say... - к сожалению...

    the news surprised me, I must say - признаюсь /признаться сказать/, эти новости удивили меня

    I mean to say (that...) - (этим) я хочу сказать (что...)

    you don't mean to say that... - неужели вы хотите сказать, что...

    to say yes - а) сказать /говорить/ «да», давать согласие, соглашаться; to say yes to an invitation [to a proposal] - принимать приглашение [предложение]; б) подтверждать (заявление, сообщение)

    to say no - а) сказать /говорить/ «нет», не давать согласия, отказывать; to say no to an invitation [to a proposal] - не принять /отказаться от/ приглашения [предложения]; she again said no to me - она опять отказала мне; б) отрицать, опровергать (заявление, сообщение)

    to say smb. nay - отклонить /отвергнуть/ чью-л. просьбу

    to say thank you - сказать «спасибо», (по)благодарить

    to say good morning (to smb.) - (по)желать (кому-л.) доброго утра, (по)здороваться (с кем-л.) утром

    to say good night (to smb.) - (по)желать (кому-л.) спокойной ночи, (по)прощаться (с кем-л.)

    to say goodbye - сказать «до свидания», (по)прощаться

    he knows no mathematics to say nothing of cybernetics - он не имеет представления о математике, не говоря уже о кибернетике

    not to say... - чтобы не сказать...

    he was rude, not to say insolent - он держал себя грубо, чтобы не сказать нагло

    2) выражать

    I don't know how to say it - я не знаю, как это сказать /выразить/

    he is, if I may say so, a fool - он, с позволения сказать, дурак

    America, or, better said, the United States of America - Америка, или, правильнее сказать, Соединённые Штаты Америки

    2. обыкн. безл. говорить, утверждать (что, якобы), сообщать

    people /they/ say (that) the experiment was successful - говорят /ходят слухи/, что опыт удался

    it is said in the papers that the treaty was signed yesterday - в газетах сообщают, что договор был подписан вчера

    he is said to be /they say he is/ a great singer - говорят, (что) он выдающийся певец

    he is said to swim well - говорят, (что) он хорошо плавает

    it is generally said that... - обычно утверждают /считают/, что...

    3. гласить; говориться

    the law says... - закон гласит..., по закону...

    the text of the treaty says - текст договора гласит, в тексте договора записано

    the telegram says, it says /is said/ in the telegram - телеграмма гласит, в телеграмме сказано

    the letter says, it says /is said/ in the letter - в письме говорится

    the notice says that the show is cancelled - в объявлении сказано, что спектакль отменяется

    the tower clock says ten o'clock - на башенных часах десять (часов), башенные часы показывают десять (часов)

    the publisher says in the preface that... - издатель говорит в своём предисловии, что...

    4. иметь или высказывать мнение, считать, полагать

    it was said by Plato that... - Платон утверждал, что...; у Платона сказано /говорится/, что...

    what I say is - по-моему, по моему мнению, я считаю, мне кажется

    I say you must do it - я считаю, что ты должен это сделать [см. тж. 1, 1)]

    and so say all of us - и мы тоже так думаем, и мы такого же мнения

    to say out /редк. away/ - высказаться откровенно, облегчить душу

    I cannot /couldn't/ say (whether he will come) - я не знаю (придёт ли он)

    I wish I could say when it will happen - хотел бы я знать, когда это произойдёт

    it is hard to say why [who it was] - трудно (с уверенностью) сказать почему [кто это был]

    there is no saying how all this will end - кто знает, как /чем/ всё это кончится

    I should say that he is right - я бы сказал /я полагаю/, что он прав

    is it expensive? - I should say not - это дорого? - Я бы не сказал /Не думаю/ [ср. тж. ]

    you wouldn't say by his look that... - по его виду не скажешь, что...

    to have smth. to say (to /about/ smth.) - иметь мнение (относительно чего-л.) [ср. тж. 1, 1) и 5]

    what have you to say (to all this)? - какое у вас (обо всём этом) мнение?; что вы (обо всём этом /на всё это/) скажете?

    what did he say to that? - каково его мнение на этот счёт?, что он об этом думает?, что он на это сказал?

    what do you say to my proposal? - как вы смотрите на моё предложение?

    what do you say /what say you/ to a meal [to a trip to London]? - как насчёт того, чтобы поесть [съездить в Лондон]?

    what do you say to a game of tennis? - сыграем /не хотите ли сыграть/ в теннис?

    5. приводить доводы, аргументы; свидетельствовать

    to say smth. for [against] smth., smb. - высказываться за [против] чего-л., кого-л.; свидетельствовать в пользу [против] чего-л., кого-л.

    I cannot say much for this method - мне нечего сказать в пользу этого метода

    I can't say much for his mathematics - я не могу сказать, чтобы он был очень силён в математике

    that doesn't say much for his intelligence - это не свидетельствует о его большом уме

    I cannot say much for his style - я невысокого мнения об его стиле; об его стиле говорить не приходится

    there is much to say /to be said/ for [against] this plan - многое говорит в пользу [не в пользу] этого плана

    to say a good word for smb. - замолвить за кого-л. словечко

    to have smth. to say - возражать [ср. тж. 1, 1) и 4]

    he always has smth. to say to my friends [to their coming] - он всегда возражает против моих друзей [их приезда]

    I am afraid he will have smth. to say about it - боюсь, что он будет недоволен этим /возражать против этого/

    to have smth. to say for oneself - а) сказать что-л. в свою защиту /в своё оправдание/; what have you to say for yourself? - что вы можете сказать в своё оправдание [см. тж. б)]; б) рассказывать кое-что себе; what have you to say for yourself? - что вы можете о себе рассказать?, что у вас нового? [см. тж. а)]; в) разг. быть разговорчивым, бойким на язык

    to have nothing to say - не иметь доводов, не находить аргументов [см. тж. 1, 1)]

    to have nothing to say for oneself - а) не знать, что сказать в свою защиту /в своё оправдание/; б) разг. быть неразговорчивым

    6. 1) читать наизусть, декламировать

    to say a poem - читать /декламировать/ стихотворение

    2) повторять наизусть, произносить вслух

    to say one's prayers - молиться, читать молитвы

    to say mass - служить мессу /обедню/

    7. допускать; предполагать

    let us say - скажем, например, к примеру сказать, примерно

    come to see me one of these days, let us say Sunday - приходи ко мне на этих днях, скажем, в воскресенье

    if fifty is too much, shall we say thirty? - если пятьдесят слишком много, то тогда, может быть, тридцать?

    well, say it were true, what then? - ну, допустим, (что) это верно, что ж из того?

    8. уст. поэт. высказаться

    I say!, say! - а) послушайте!, эй! (оклик или восклицание, рассчитанные на привлечение внимания собеседника); I say, what's the point of all this? - послушай, в чём смысл всего этого?; I say, do come and look at this! - подойди же и посмотри на это!; б) да ну!, ну и ну!, вот так так!, вот тебе и на! ( выражает удивление или протест)

    say, how is that? - ну как же так?

    oh, I say! It was you who spoke to me! - да что вы! Это ведь вы заговорили первая!

    so you say! - рассказывайте!, так я вам и поверил!

    says you!, тж. sez you! - прост. брехня!, как бы не так!, ещё чего скажешь!

    I should say so! - ещё бы!, конечно!

    I should say not! - ни за что!, конечно, нет! [ср. тж. 4]

    you don't say (so)! - что вы говорите?, не может быть!, неужели!, скажи(те) на милость /пожалуйста/!

    it is just as you say, you said it - вот именно

    you may well say so! - совершенно верно /точно/!

    say when - скажи, когда довольно (обычно говорят, наливая в рюмку вино)

    to say the word - приказать; распорядиться

    you have only to say the word - вам стоит только слово сказать, только прикажите

    to say it with flowers - а) галантно ухаживать; б) передавать чьё-л. поручение, привет и т. п. в утончённо-любезной форме

    before you could say Jack Robinson /knife/ - ≅ не успеешь оглянуться, в один момент

    3. [seı] adv
    1. приблизительно, примерно

    the property is worth, say, four million dollars - это владение стоит приблизительно четыре миллиона долларов

    2. например

    if we compress any gas say oxygen - если мы сожмём любой газ, например /скажем, хотя бы/ кислород

    НБАРС > say

  • 19 turn

    I n

    at each turnпри кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

    to give smth; a turn — повернути що-н.

    to give smb; a turn — покружляти кого-н.

    no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

    a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

    to make /to take/ a turn — повернути

    backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

    downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

    about turn! — кругом!; aвт. розворот

    loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

    a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

    at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

    at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

    the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

    turn of the tideмop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

    what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

    the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

    a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

    to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

    there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

    turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

    dead turnseл. мертві витки

    in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

    laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

    he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

    out of turn — поза чергою [див. є]

    to take turn sробити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

    my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

    7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія
    short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер
    to do one's turnвиконувати номер ( програми); виконавець номера
    7)
    коротка прогулянка, поїздка

    to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

    to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

    8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

    to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

    to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

    10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

    peculiar turn of the Greek characterособливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

    11) здатність; дар; жилка

    he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

    12) будова, форма

    the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

    I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

    13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

    to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

    to have (quite) a turn — відчути шок

    I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

    14) pl менструації
    15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)
    16) пoлiгp. марашка
    17) з.- д. обхідний шлях; виток
    18) мyз. группетто
    19) aв. розворот
    ••

    turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

    turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

    turn of lifeмeд. перехідний період, клімактерій

    to a turn — точно; як потрібно

    done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

    at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

    travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

    out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

    to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

    to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

    to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

    to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

    to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

    to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

    to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

    not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

    one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу

    II v

    to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

    he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

    to turn one's head — обернутися, повернути голову

    he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

    he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

    the tap won't turnкран не відкривається (, не закривається)

    my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

    she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

    he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

    the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

    to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

    the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

    to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

    4) перекидати; перевертати вверх дном

    to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

    to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

    5) загинати; закручувати; відгортати

    to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

    to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

    to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

    to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

    not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

    I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

    it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

    shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

    7) відхиляти, змінювати напрям

    to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

    this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

    8) (on, upon) націлювати, направляти

    to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

    9) огинати, обходити

    to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

    to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

    10) точити, обточувати на токарному верстаті

    to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

    to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

    11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

    manners turn with time — з часом, вдача змінюється

    12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати
    14) icт. мати протилежний результат ІІ a
    16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

    to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

    to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

    17) обдумувати (питання, проблеми)

    to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

    he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

    he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

    18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

    to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

    the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

    20) змінювати (колір, забарвлення)

    autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

    the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

    the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

    21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

    to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

    23) продаватися, йти ( про товар)
    24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)
    25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

    to turn the edge (of a knife)затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

    26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)
    27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)
    28) орати, обертати ( пласт)
    29) стр. виводити (зведення, арку)
    31) to turn smth

    to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

    to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

    to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

    32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

    his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

    let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

    when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

    33) to turn to smb звертатися до кого-н.

    I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

    34) to turn to smth звертатися до чого-н.

    to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

    35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

    to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

    36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

    to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

    to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

    37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

    to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

    38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

    the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

    39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

    the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

    40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

    she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

    how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

    41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.
    42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.
    43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

    he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

    44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

    to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

    45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

    to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

    when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

    46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

    the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

    the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

    47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

    the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

    48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

    to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

    to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

    both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

    to turn sulky — похмурніти; надутися

    49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

    to turn short — раптово зупинитися, завмерти

    to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

    to turn tailдив. tail III

    to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

    to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

    to turn turtleдив. turtle II

    to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

    to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

    to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

    to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

    to turn the scale /the balance/ (at)показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

    hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

    to turn the other cheekpeл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

    to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

    to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

    to turn headicт. мужньо чинити опір

    to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

    to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

    to turn the tables on smbдив. table I

    to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

    to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

    to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

    turn — "змінити шкуру"

    not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

    not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

    to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

    to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

    to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

    to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

    to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

    to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

    to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

    to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

    he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

    to turn ones hand upon smbicт. убити кого-н.

    to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

    to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

    we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

    to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

    to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

    to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

    to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

    not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

    it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

    to turn smth inside out — вивертати навиворіт

    to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

    to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

    English-Ukrainian dictionary > turn

  • 20 мало

    мало, (немного) трохи, тро[і]шки, не гурт, незгурта, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що. [Розуму багато, а грошей мало (Номис). Це діялось за царя Гороха (Горошка), як було людей трохи (трошки) (Приказка). Сумна-невесела прийшла вона додому, мало чого пила, мало чого їла (Мирн.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Скупо в мене на гроші (Кониськ.). Маємо скупо даних для зовнішього життя Коцюбинського (Єфр.)]. Иметь -ло денег - мати не гурт (незгурта, обмаль) грошей. У меня -ло денег - у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей, у мене скупо (тонко) на гроші. Очень -ло - дуже мало, (описат.) як кіт (комар) наплакав, з мишачу бідницю, з комарову ніжку. [Розуму в його як кіт наплакав (Київщ.)]. Я его очень -ло знаю - я його дуже мало знаю. Много шуму, -ло толку - багато галасу - мало діла. Так -ло - так мало, так трошки. [А я так мало, небагато благав у Бога - тільки хату (Шевч.)]. Извините, что так -ло - вибачте, що так мало (трошки). Этих денег -ло на все ваши покупки - цих грошей (за)мало (не стане) на всі ваші покупки. Слишком мало - замало, надто мало, занадто мало. [Сього було ще замало, щоб розпочати судову справу (О. Лев.)]. Ни -ло - (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки. [Ні трохи не помогло]. Чего -ло, то в диковинку - що новина, те дивина; чого не бачив, те в дивовижу. Похвалы его -ло трогают - за похвали (до похвал) йому байдуже. -ло ли его наказывали, но он не исправляется - хіба мало його карано, коли-ж він не кращає. Довольно -ло - см. Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатенько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! - мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихий (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печері показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало-по-малу - помалу, помалу- малу, помаленьку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помаленьку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальски - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].
    * * *
    нареч.
    ма́ло

    сли́шком \мало — на́дто ма́ло; зама́ло

    не \мало — не ма́ло; ( изрядно) чима́ло

    Русско-украинский словарь > мало

См. также в других словарях:

  • Легенды Про… — Легенды про… …   Википедия

  • Ошибка про человека в маске — (англ. masked man fallacy) ошибка в формальной логике, при которой замена обозначения на идентичное в верном утверждении приводит к неверному. Название происходит из примера я не знаю, кто этот человек в маске , которое будет оставаться верным,… …   Википедия

  • Чего не знаю, по тому и не скучаю. — (про то и не баю). См. СВОЕ ЧУЖОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Ноябрёв — Ноябрёв, Илья Яковлевич Ноябрёв Илья Яковлевич Имя при рождении: Ноябрёв Илья Яковлевич Дата рождения: 27 ноября 1947 (62 года)(19471127) Место рождения …   Википедия

  • Ноябрёв, Илья Яковлевич — Илья Ноябрёв Имя при рождении: Илья Яковлевич Ноябрёв Дата рождения: 27 ноября 1947(1947 11 27) (65 лет) Место рождения: Киев СССР …   Википедия

  • Колибри ("История лейт. Ергунова") — Смотри также Дитя не дитя и не взрослая девушка ; называет себя сестрой Эмилии. Прихваченные сверху золотым ободком густые черные волосы падали... в виде плаща с небольшой яйцевидной головки на худенькое тело. Из под мягкой их громады блестели… …   Словарь литературных типов

  • фи́гли-ми́гли — фиглей миглей, мн. разг. Проделки, шутки, проказы, ловкие приемы для достижения чего л. [Фока:] Про всех знаю, все фигли мигли вижу насквозь. А. Н. Толстой, Насильники. Наденька в смущении. Но эти ее фигли мигли давно знакомы Владиславу… …   Малый академический словарь

  • Кусевицкий, Сергей Александрович — Сергей Александрович Кусевицкий Основная информация Дата&# …   Википедия

  • Аллегрова — Аллегрова, Ирина Александровна Ирина Аллегрова Полное имя Аллегрова Ирина Александровна Дата рождения 20 января 1952(1952 01 20) (58 лет) Место рождения Ростов на Дону, Р …   Википедия

  • Ирина Александровна Аллегрова — Ирина Аллегрова Полное имя Аллегрова Ирина Александровна Дата рождения 20 января 1952(19520120) Место рождения Ростов на Дону …   Википедия

  • Ирина Аллегрова — Полное имя Аллегрова Ирина Александровна Дата рождения 20 января 1952(19520120) Место рождения Ростов на Дону …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»